Щоб ти добре знав,

Ти мене в руках не тримав.

Та швидко час мене,

Та ти й забудеш і про мене.

Там де не було мене,

Там не було і тебе.

Швидко, на жаль, час мене.

Я забуду зовсім про тебе,

Як ти забув про мене!

Але частинка буде у мені,

Ці чудові сонячні промені,

Які світять на дорогу мені,

Коли я йду до тебе…

Чекай, я вже доходжу до тебе.

Я йду до тебе, любий мій!

Лови цей чудовий настрій мій,

Я усміхаюсь тобі, любий мій  

Я йду до тебе, чекай мене.

Та тиха година з часом мене,

Я нарешті прийду до тебе,

І звернуся я тихо до тебе:

«Вибач, я коханням цим вже

Не верну, мені голос каже,

Який живе в душі моїй,

Ти краще це скажи своїй,

Щоб вона тебе зачекала,

А потім нічого не казала,

Коли ти будеш бігати за мною,

Я вже ніколи не буду з тобою.

У мене вже є кохання, єдине.

Ти запізно спам`ятав про мене.

Прости, та скажу тобі зараз:

Живи ти своїм єдиним життям,

Та ти скажи ще своїм братіям,

Щоб не чіпали його, і мене,

І на кінець забудь ти про мене!»

Жизненный вопрос                                                                    Заветное желание