Лакрима-крісті

Твоєю п’янкою родзинкою я насолоджуюся.

Іноді терпким смаком твоїм я п’янію, і всміхаюся.

Але я завжди в скрутну хвилину розумію, не обійдуся

Твоєю родзинкою, і твоїм смаком до життя, я цим пишаюся.

 

Ти не вино п’янке, ти ніжна троянда,

Твої очі, твій характер завжди мені подобався.

Але ти мені в відповідь казала, що любиш,

Але з часом ти своїм присмаком слів до себе маниш.

 

Налий мені вина, поклади на стіл шоколадку.

Ти завжди мінялася від настрою до характерного смаку.

Подаруй мені щасливі хвилина, які мені подобаються,

Подаруй мені тонкі теплі почуття, якими всі пишаються.

 

Лакрима-крісті, це не вино, а твоє ім’я,

Найбільше щастя в світі, це любити тебе.

Але ти незвичайна дівчина, що живе

В світі, від тебе завжди манить до себе.

 

Лакрима-крісті, ти червона троянда,

Що люблю я, скажу, що це правда.

Але твоя таїна при тобі й залишиться,

І це мені дуже солодко подобається.

 

Лакрима-крісті, я тобою п’янію,

Чого так трапляється, я вже ніколи не зрозумію…