В душі родилася одна цікава ідея,

Це жити, і це лише одна привілея.
Прокинся зранку, протерти очі.
І потім співати пісні до ночі.
Мати кричала, щоби я пішов в солдати.
Але в думках нема того, що треба знати.
Я зрозумів, ненька Україна запрошує в гості.
Вось одне питання, я в армії буду забивати гвозді?
Я хочу бути танкістом, але треба одне знати,
Тільки гарних, розумних беруть в солдати.
Візьміть мене, але головне не треба забувати,
Дівчата тільки одних солдат можуть кохати.
Я хочу стрибати з парашютом, але боюся!
Я знаю, в Ведеве не беруть хлоп'ят.
Я весь мокрий від голови до п'ят,
Коли траншею для оборони в землі роюся.

Рідна армія, піду я в армію, буду стрибати,
Єдина армія, я неньку Україну буду кохати,
Добра армія, я батьківщину від ворога захищати.
Навчуть мене гранатою в ворога кидати

Стану лейтенантом, буду літати,

Стану генералом, буду співати.

Бачу три зірочки на погонах,
По крові тече у мене жах.
Бо Батько всіх солдат, це божий син.
Я на занятях вчу психологію відносин.
Лізти пластуном, та автоматом стріляти,
На кораблі в далечінь з веселкою плавати.
Бачу субмарину, плеве до нас,
Кожного вбити хоче вона із вас.
Але я на поготові, прівіт з того світу.
Бо наша торпеда летить, не чутно свісту.
Спасибі ненці, за добрий час, 
Я став справжнім чоловіком, кожний із нас,
Хотів бути офіцером, Армія це колиска щастя,
Бо вона загортовує дух, і тіло, і вбиває ненастя. 
Рідна армія, піду я в армію, буду стрибати,

Єдина армія, я неньку Україну буду кохати,
Добра армія, я батьківщину від ворога захищати.
Навчуть мене гранатою в ворога кидати
Це жити, і в цьому єдина привілея.